Дидактична гра

1.Дидактична гра 

Вгадай, ЩО РОБИТИ 

Мета: Розвивати уміння переключати слухове увагу. Розвивати координацію рухів, вміння співвідносити свої дії зі звучанням бубна. 

Обладнання: Бубен, два прапорці. 

Хід: У дитини в руках два прапорці. Якщо вихователь голосно дзвенить у бубон, малюк піднімає прапорці вгору і махає ними, а якщо бубон звучить тихо - опускає прапорці вниз. 

Важливо стежити за правильною поставою дітей і точним виконанням рухів. Чергувати гучне 
і тихе звучання бубна потрібно не більше 4 разів, щоб дитина могла легко виконувати вправу.

2.Розгадати загадки.

Я із гуму, надувна,
Як вовітря я легка,
Міцно мотузок тримай
І мене не відпускай!

Це що за звір лісовий

Встав, як стовпчик, під сосною?

І стоїть серед трави -

Вуха більше голови.

3.Казкова задача за казкою "Курочка Ряба".

Запитання:

Як зробити так, щоб золоте яйце не розбилось, хоча мишка все одно пробіжить і хвостиком махне?

Відповіді:

а)накрити яйце чашкою;

б)покласти його на тарілку;

в)зробити ямку в столі і сховати туди яйце.

4.Виконати завдання (3 кл.)

                                Загадки

Влітку любить полювати,

Взимку - у барлозі спати.

Як зачує він весну -

Прокидається від сну.

Лиш торкнись до колючок -

Він згортається в клубок.

Не вгадаєте ніяк ?

Підказать?    Та це ж.....

                                        Гра "Ведмедик"

Уявіть,як повільно ходить ведмідь,вайлувато переступаючи з ноги на ногу;як бігає:

швиденько і прямо пересувається вперед.як він бурчить ( треба пробігти так,як ведмідь)

                                   

         пожежна безпека

                       

                                      Вивчити вірш

Коли де-небудь бачу квітку:

"Зірви!" - кричить мені,аж плаче.

Повз деревце іду зелене:

"Зламай" - схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї:

"Зжени !" - мерщій мене благає.

"Забий!" - з болота жаба просить.

"Замуч!" - цвіркун сюркоче в просі.....

Е ні,негарний вірш такий,

Хай ліпше буде - навпаки !

Коли де бачу квітки очі

:"Люби!" - вона мені шепоче.

"Привіт!" - схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї,

Питає пташка:"Як ся маєш?"

"Спочинь!" - з болота жаба просить,

"Всміхнись !" - цвіркун сюркоче в просі.

Який же світ кругом чудовий !

Додому йду в добрі й любові !

                                                                     С.Павленко

                                                 

                                                             

--------------------------------------------------------------

Перлини рідної мови

               

Українська мова на сучасному етапі розбудови  нашої держави усвідомлюється як фактор національного, економічного,  науково-технічного прогресу. Тому   необхідно   враховувати визначальну роль особистості в суспільному житті країни, яка творить і зберігає історію, відроджує національну культуру, духовність, мову. Від мовного рівня особистості залежить і її професійний рівень, а отже, рівень розвитку держави в усіх сферах: політичній, економічній, соціальній.

СКОРОМОВКИ

Бабин біб розцвів у дощ -

 Буде бабі біб у борщ. 

*** Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

 *** Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.

 *** Босий хлопець сіно косить, Роса росить ноги босі. ***

 Був бик тупогуб, Тупогубенький бичок. У бика була тупа губа

. *** В домі Дими дим. Ой ходім туди, ходім. Рятувати Димин дім.

 *** Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята. 

*** Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.

 *** Боронила борона по боронованому полю.

 *** Бук бундючивсь перед дубом, Тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука - Буде букові наука.

Бурі бобри брід перебрели, Забули бобри забрати торби.

 *** Був господар, був господар, Та й розгосподарився. *

** В сіренької горлички туркотливе горлечко. **

* Варка варила вареника, Василь взяв вареника. Варка Василя варехою. Василь Варку вареником. *** 

Вередували вереднички, Що не зварили вареничків. Не вередуйте, вередниченьки, Ось поваряться варениченьки. *

** Вовк-вовцюг вівцю волік. Вова вовку - вила в бік. Як завив же вовк-вовцюг, Миттю випустив вівцю, 

*** Водовоз віз воду з водопроводу.

 *** Ворона проворонила вороненя. 

*** Всім подобається це куце цуценя. 

*** Дзижчить над житом жвавий жук.

ЗАГАДКИ

Кожна загадка має осколок сонця   –           сяюча  і  гаряча, мов тятива – натягнута і гнучка, мов спис отой – гостра і разюча. Ніби промені в краплях роси, відбиваються в них творчий геній і душевна краса народу, його розумова й художня обдарованість, його спостережливість і дотепнгість.   ( М. Шестопал ) 
          Загадка — народний твiр, який з’явився ще задовго до того, як люди навчилися читати й писати. Столiтгями загадки поширювалися усно, i тепер уже не можна встановити, хто ту чи iншу склав першим.           Виникнення загадок вiдноситься до первiсного ладу, коли людина не розумiла явищ природи, боялася їх, а тому боготворила. Щоб умилостивити Богiв, яких придумали люди (Перун — бог грому, Дажбог — бог Сонця, Стрибог -  бог вітру, Велес — бог тварин і  т.д.), вони приносили їм жертви, зверталися до них з проханнями, порiвнювали їх з тваринами або людьми. Так виникла вiра в магiчну силу слова. А жива природа, одухотворена, як вважали нашi предки, надихала їх на створення рiзних загадок, де давалася словам-вiдгадкам пряма назва i умовна.  
         Загадка — це уособлення, персонiфiкація, образнiсть, що й зараз чарує нас. Бо в загадках точно пiдмiчаються й пiдкреслюються подiбнi ознаки в рiзних речах, порiвняння явищ: грiм розсипаний горох, лисиця — хитра й руда, верблюд —- горбатий мiст, рiчка — постiйний потiк (тече, тече, не витече) i та ін..          З давніх-давен до згадування i розгадування загадок ставились вiдповiдалыо. Вважалося, що це може сприяти плодовитостi худоби та доброму урожаю. Залежнiсть людини вiд природи, зокрема, вiл свiйських тварин, була така велика, що доводилося пристосовуватись до них. У наш час загадки є одним з видiв розваг, але ця розвага має серйозний пiдтекст.          Вiдгадування загадок розвиває кмiтливiсть, умiння зiставляти, порiвнювати предмети чи явища i знаходити в них схожiсть.           Назва «загадка» походить вiд слова гадати, тобто думати. Невеликий фольклорний твiр в iномовнiй формi описус предмет, котрий слiд називати. Тут широко використовується метафора, алегорiя, уособлення, метонiмiя, менше - порiвняння, синекдоха. Часто задуманому предмету (явищу,) дається назва iнших на основi їх схожостi. Вiзьмемо загадку про сонце: «Встає рано, лягає пiзно, свiтить яскраво, грiє жарко. Сонде тут порiвнюється з людииою, з її дiями, вказусться на характернi ознаки — свiтить i грiє.
           У загадках народ виявляє свою велику дотепнiсть, вмiння робити дуже цiкавi, часом незвичайнi порiвняння чи зiставлення. Скажiмо, небо у загадках — це голубий шатер, синя шуба, синя хустка, поле немiряне, море безкрає; комар — не звiр, не птиця, нi рак, нi риба, лаюче, маленьке, кусюче; морква — це дiвчина, панна, що має пишну косу i та надворi та інші.

Часом загадки мають форму запитань.

— Що воно за штука, що день i нiч стука? (Серце) -— 

Хто старший — овес чи ячмiнь? (Овес, бо, мас вуса) — 

Як за допомогою трьох займенникiв зробити руки чистими? (Ви - ми-ти) 

А що то за конi в гаю на припонi — довгастi, голчастi, зеленої мастi, нiкого не возять i лише солi просять?             (Огірки)

Чистенькi вiконця 

Смiються до сонця. 

дiточки довкола —

 Наша люба... (шкОЛА)

Всі його люблять,

 всі його чекають,

 а хто на нього подивиться — 

кожен скривиться

(Сонце)

* * *

Один баранець пасе тисячі овець.

(Місяць і зірки)

* * *

Золоте сховалося, а срібне показалося.

(Сонце і місяць)

* * *

Чорна корова весь світ поборола.

(Ніч)

* * *

По соломі ходить, а не шелестить.

(Тінь)

* * *

Що росте догори коренем?

(Бурулька)

* * *

Живе — лежить, помре — побіжить.

(Сніг)

* * *

І в огні не горить і в воді не тоне.

(Лід)

* * * 

Старий дід мости помостив, молода прийшла — мости рознесла.

(Мороз і весна)

* * *

Вдень вікно розбивається, а вночі само вставляється.

(Ополонка)

* * *

Мене просять і чекають,а як покажусь — утікають.

(Дощ)

* * *

Червоне коромисло через річку повисло.

(Веселка)

* * *

* * *

Є на світі кінь — всьому світу не вдержати.

(Вітер)

* * *

Один біжить, другий лежить, третій кланяється.

(Вода, берег, очерети)

* * *

Довга Настя простяглася, якби встала, то б неба дістала.

(Дорога)

* * *

Сидить баба серед літа, в сто сорочок одіта.

(Цибуля)

* * *

Сімсот соколят на одній подушці сплять.

(Соняшник)

* * *

Є шапка, але немає голови; є нога, але без черевика.

(Гриб)

* * *

Зубів не має, а кусається.

(Кропива)

* * *

Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок.

(Вулик)

* * *

Сам чорен, та не ворон, є роги, та не бик, шість ніг без копит.

(Рогатий жук)

* * *

Круглі озерця ніколи не замерзають.

(Очі)

* * *

Хоч має вухо, а не чує.

(Голка)

* * *

Що з землі легко піднімеш, та далеко не закинеш?

(Пір'їна)

* * *

Що в хаті взимку замерзає, а надворі ні?

(Вікно)

* * *

Хто завжди правду каже?

(Дзеркало)

* * *

Книжки читає, а грамоти не знає.

(Окуляри)

* * *

Як не бий, він не заплаче, тільки сам завзято скаче.

(М'яч)

* * *

П'ять комірчин, а одні двері.

(Рукавиця)

* * *

Скільки кроків зробить горобець за сім років?

(Ніскільки, бо горобець не ходить, а стрибає)

==============================

======================================================================