Діти — дуже допитливі від природи, їхні «А чому?» іноді ставлять навіть ерудованих дорослих у глухий кут. Тож часто батькам доводиться вигадувати, уникати конкретної відповіді або ігнорувати запитання. Але така поведінка може звести пізнавальний інтерес дитини нанівець. До того ж, відповідь дорослих завжди має бути правдивою та якомога більш науково обґрунтованою, адже дитина все одно дізнається правду з часом.
Щоб ви могли бути більш підкованими в діалозі з вашими малюками, ми вирішили започаткувати нову рубрику «Наукові відповіді на запитання чомусиків та чомучок» і підготували в сьогоднішній статті першу добірку з найцікавіших дитячих запитань та наукових відповідей на них.
1. Що станеться, якщо Сонце згасне?
Сонце є джерелом життя на Землі. Якщо воно раптом згасне, ми дізнаємося про це через 8 хвилин, адже саме стільки часу потрібно, щоб світло від зірки дійшло до нашої планети.
Спочатку останнє тепло Сонця ще буде діставатися Землі, але настане темрява, фотосинтез негайно припиниться, і більшість рослин загинуть за кілька тижнів. Великі дерева, проте, зможуть жити протягом кількох десятиліть, завдяки сповільненому метаболізму й істотним запасам сахарози.
- До речі, якщо згасне Сонце, Місяць також не буде світити, адже він лише відбиває сонячне світло.
Протягом тижня середня глобальна температура поверхні Землі впаде нижче 17°С, а через рік — до мінус 40°С. Верхні шари океанів замерзнуть, проте лід буде «утеплювати» воду в глибинах і запобіжить замерзанню океанів ще на сотні тисяч років.
- «Протягом мільйонів років після цього Земля досягне стабільної температури мінус 160°С», — пояснює професор планетарних наук Каліфорнійського технологічного інституту Девід Стівенсон.
Вчені вважають, що певні осередки цивілізації зможуть проіснувати досить довго, оскільки людина пристосовується до екстремальних умов дуже швидко.
- Так, дослідники розглядають в якості альтернативи сонячному теплу геотермальні джерела — вулканічне тепло, яке не залежить від сонця. В Ісландії вже зараз 87% будинків опалюються за допомогою подібної енергії.
Але, за прогнозами вчених, більшість людей та інших живих організмів все-таки загине.
2. Чому кавун — це не ягода?
Виявляється, вже більше, ніж півстоліття кавун не вважається найбільшою ягодою. Та й, власне, ягодою його тепер також не вважають. Ще у 1967 році вчені визнали новий тип плоду — гарбузину, і саме до нього відноситься кавун.
- «50 років тому найбільшою ягодою вважали кавун, а зараз це звання належить папайї. За останні роки кавуни не стали виростати меншими, а папайя — більшою. Просто ботаніки вирішили, що кавунам тепер немає місця серед ягід», — розповідає Олексій Коваленко, кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України і засновник проєкту «Довколаботаніка».
Давайте ж розбиратися. Взагалі, в ботаніці ягоду визначають як плід з великою кількістю насіння, соковитою структурою та щільною зовнішньою шкіркою. Тож за будовою кавун є дуже схожим на ягоду, але він має набагато твердішу (дерев’янисту) оболонку і значно більше насіння. Такі ж ознаки є характерними для інших рослин-представників плоду Гарбузина. Це — огірок, диня, гарбуз, кабачок і навіть маракуйя.
- Цікаво, що до початку XVII століття кавун ріс лише в Африці, звідки його привозили для дуже заможних людей. А ще довгий час кавун у свіжому вигляді не вживали. Його вимочували, і щедро посипали гострими прянощами.
3. Чому після дощу на поверхні ґрунту з’являється багато дощових черв’яків?
Довгий час вважалося, що черв’яки вилазять із землі, тому що їхні будиночки-тунелі залило водою і вони можуть задихнутися. Але насправді черв’яки здатні прожити декілька днів, повністю зануреними у воду.
Сучасні дослідники вважають, що дощові черв’яки вибираються після дощу на поверхню грунту для більш швидкого пересування. Адже, за словами професора Кріса Лоу з Університету Центрального Ланкаширу (Великобританія), ці тварини можуть подолати більшу відстань по вологій поверхні землі, ніж вони зробили б це, роблячи ходи в ґрунті.
Інша версія полягає в тому, що краплі дощу, вдаряючи по поверхні Землі, створюють вібрації, які можуть бути схожі на вібрації, що надходять від хижаків (наприклад, кротів). Відчувши таку вібрацію, дощові черв’яки намагаються уникнути зустрічі з ворогом і виповзають на поверхню грунту.
А останнє дослідження цього питання свідчить про те, що дощові черв’яки можуть виповзати на поверхню, щоб утворювати групи. На думку дослідників, які проводили спостереження за хробаками поза ґрунтом, ці тварини спілкуються за допомогою дотиків один до одного й таким чином взаємодіють.
Однак, залишатися на поверхні довго для них небезпечно. Вони можуть виявитися розчавленими або просто висохнуть від сонця й загинуть.
4. Навіщо рибам хвіст?
З усіх видів плавників, хвостовий є одним з найбільш важливих. Він потрібен рибам, перш за все, щоб рухатися, — саме хвостовий плавець забезпечує 40% енергії, що штовхає рибу вперед. За допомогою нього риба набирає швидкість та вирівнює своє тіло під час руху.
Крім цього, хвіст слугує рибам кермом, що необхідно їм під час поворотів. Завдяки цій функції, рибам вдається уникати небезпек або, навпаки, — вони відслідковують і наздоганяють жертву.
- Є ще кілька цікавих способів використання хвоста, якими із задоволенням користуються деякі риби. Так скат-хвостокол використовує свій довгий хвіст для того, щоб нападати на свою жертву, і захищатися від ворогів. А морські коники за допомогою хвоста прикріплюється до водних рослин.
5. Що з’явилося першим: курка чи яйце?
Раніше це запитання вважали найцікавішим та сперечалися годинами. Це, так званий, логічний парадокс, відомий з часів Давньої Греції, адже якщо допустити, що першим було яйце, то постає питання — а хто ж тоді зніс це яйце. А якщо першою була курка — то звідки ж вона взялась.
Сучасні біологи вважають, що яйце виникло раніше курки, оскільки яйцекладка з’явилася набагато раніше, ніж курка і взагалі птах (наприклад, у динозаврів). Тобто десятки мільйонів років тому, задовго до появи птахів, яйця вже існували.
Якщо ж говорити саме про куряче яйце, то тут на допомогу приходять сучасні знання про генетику. Відомо, що в процесі життя генетичний матеріал зберігається незмінним, тобто дорослий птах — предок курки — не міг мутувати в курку після того, як вилупився з яйця. Це означає, що мутація, яка призвела до появи нового біологічного виду, могла статися тільки на стадії ембріона — всередині яйця. Таким чином, курка могла вилупитися з яйця, яке зніс птах-предок, що не відноситься до виду курки. Тому в еволюційному сенсі першим було яйце. Просто це було яйце іншого птаха.
6. Чому морська вода — солона?
Зазвичай діти ставлять це питання дорослим на відпочинку, коли купаються та пробують морську воду на смак.
Згідно з першою теорією дослідників, вода в морі солона, тому що за довгий час у великих водоймах, таких як море і океан накопичилася досить велика кількість солей. Справа в тому, що всі ріки, які впадають в моря, з кожним разом приносять все більшу кількість солей і різних солоних з’єднань. Коли вода випаровується й піднімається вгору, солі залишаються у водоймі, тим самим залишаючи солоний присмак води.
Відповідно до іншої теорії, характерний солоний присмак з’явився через діяльність давніх вулканів у період формування земної кори. Вулканічні гази проникали в воду, роблячи її кислою, а потім кислоти вступали в реакцію з твердим морським ґрунтом, і вода поступово набувала менш виражений кислий присмак, стаючи солоною.
Однак вже більше 500 мільйонів років вода не змінює свого складу, тому досить складно сказати, як саме відбувалося накопичення солей в морях і океанах до сьогоднішнього дня, тому відповісти однозначно практично неможливо
7. Як жаби квакають?
Знайоме «ква-ква» видають тільки жаби-хлопчики (самці). Так вони привертають увагу подружок-жаб. Щоб видати цей звук, зелені мешканці болота глибоко вдихають повітря, закривають ніс і рот, а потім різко видихають повітря через рот. Повітряний потік стрімко проходить через голосові зв’язки, вони вібрують, і ми чуємо «ква-ква».
У багатьох жаб є спеціальні голосові мішечки, безпосередньо пов’язані з ротом. Коли жаби «співають», мішечки заповнюються повітрям і роздуваються. В такому вигляді вони служать резонаторами й надають жаб’ячому «співу» характерний звук.
