Матінка природа.

          

Матінка природа.Її жарти.

   

 

Природа… Вона скрізь навколо нас. Але часто люди не розуміють її значення. Натомість людина двадцять першого сторіччя чудово знає свою роль у цьому світі. Саме та людина, яка знищила природу, утворивши навколо себе «навколишнє середовище», поставивши планету над безоднею атомними експериментами – вона вважає себе головною у цьому світі. Забуваючи, що теж являється частиною природи.

Майже у кожного з нас є домашні улюбленці, для яких ми нічого не шкодуємо; ми любимо і саджаємо квіти і дерева, заносимо ті види тварин, які знаходяться на межі зникнення, до Червоної книги та намагаємося їх зберегти та захистити… Природа являється залежною від людини. Сьогодні вона навряд чи існуватиме сама по собі. І люди намагаються їй допомогти: вивчають властивості лікарських рослин, охороняють рідкісних тварин, створюючи заповідники та заказники.

Але ми ж кидаємо сміття у лісі, нариваємо величезні букети рідкісних квітів, зливаємо у ріки та випускаємо у повітря відходи промисловості… Ми, люди, створюємо новітню зброю, яка може знищити все живе на нашій планеті, ми бездумно використовуємо природні ресурси, не думаючи паро те, що залишиться після нас. Але ж після нас житимуть наші діти!

Людина і природа… Вони міцно взаємопов’язані між собою. Людина не може жити окремо від природи: без ранкового сонечка, без подиху весняного вітерцю, без перших зелених листочків на деревах, без крапель дощу, що падають з неба на землю… Не може жити людина без хлібу та води, які також дає нам природа…

На сьогоднішній день людина і могутня, і безпорадна водночас. Могутність людська полягає в тому, що ми можемо одним натиском на кнопку знищити всю нашу планету; до того ж людство вже вивчає космос і освоює його;  а ще й сьогодні ми вже можемо вирощувати дітей у пробірці… Безпорадність же наша полягає в тому, що ми не в силах протистояти нашій всемогутності.

 Багато чого ми ще не в силі зробити. Ми не можемо протистояти стихіям: скільки останнім часом їх трапилося! Згадаймо жахливі цунамі, які принесли стільки жертв, чи землетруси, які кожного року відбирають людські життя… Можливо, це природа нагадує нам, що ми не настільки вже і всемогутні?!

Тож, як на мене, не варто зазнаватися – яка б не була могутня людина, природа сильніша за неї, і вона це не раз доводила. І не варто нам намагатися довести протилежне. Краще навчитися співмешкати і співпрацювати з природою, читати її велику книгу знань та досвіду, також  вчитися бути людьми і цінувати свою землю. Дуже важливо для людства поважати свою Землю, не припустити, щоб на ній було знищено все живе. Адже разом з ним зникне і людський рід, бо ж і ми – частина природи, хоча часто забуваємо про це.