Народні традиції та прикмети
Як і рідна мова, звичаї, традиції об'єднують людей в один народ
Наш український народ має багату і оригінальну культуру, надбану численними поколіннями. З давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі. Це — світовідчуття та світосприймання нашого народу. Українські традиції пояснюють та обґрунтовують взаємини між людьми, між людьми і природою, духовну цінність кожної окремої людини, і народу взагалі.
Рід наш прекрасний духовністю. Наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона; всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.
Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят... Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати. Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді — розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.
Зимовий цикл українських свят:
14 грудня - Наума
17 грудня - Варвари
18 грудня - Сави22 грудня - День святої Анни
25 грудня - Спиридона Сонцеворота2 січня - День святого Гната20 січня - Івана Хрестителя29 січня - Петра Вериги.----------------------------
Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народніх весняних свят, пов’язаних з стародавніми міфами та віруванням, супроводжених піснями, іграми та хороводами. Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона, ця дівчина-весна — бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають діти з дарами — солодким печивом у вигляді пташок, її уособлює найкраща з дівчат напередодні Святого Юрія, «Ляля» або «Леля», що одягає на себе білу вишиту сорочку, кладе на голову вінок з весняних квітів, оперізується «зеленим» поясом з трави і квітів і роздає дівчатам дари — вінки, що вістять весілля. Народній образ весни — це образ краси, сили і надії.
Весняний цикл свят:
Масляна (Колодій, Масниця) - 24 лютого 2020 року24 лютого - День святого Власа4 березня - День преподобного Льва9 березня - "Обретіння"Касіянів день18 березня - День святого Конона"Хрестя"8 квітня - Благовісника21 квітня - День святого Руфа"Білий тиждень" - останній тиждень перед Великоднем:
Страсний понеділок
Страсний вівторок
Чиста середа
Навський Великдень
Чистий четвер
Страсна п’ятниця
Великодня субота
Великодня ніч----------------------------
В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.
Літній цикл свят:5 травня - Ляля, або Красна гірка23 травня - "Симонове зело"25 червня - День Онуфрія Великого1 серпня - День святої Мокрини----------------------------
Головними моментами осіннього циклу українських традиційних свят були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ. У них, як і в попередніх циклах, відображена головна селянська турбота - забезпечення родючості полів, плодючості худоби, продовження людського роду. Обряди осіннього циклу також були спрямовані на родинне життя: з Покрови починалися весілля, а на Введення, Катерини та Андрія ворожили на обранців. Обрядові дії переважно переносилися у приміщення, набуваючи форми вечорниць.
Осінній цикл свят:9 серпня - День святого Палія28 серпня - "Перша Пречиста"11 вересня - "Головосіка"14 вересня - "Семена"21 вересня - "Друга Пречиста"8 листопада - Святого Дмитра10 листопада - День святої П'ятниці14 листопада - Кузьми-Дем'яна21 листопада - День святого Михайла----------------------------
Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї — це не відокремлене явище в житті народу, це — втілені в рух і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духову культуру даного народу, що в свою чергу впливає на процес постання народної творчости. Саме тому народна творчість нерозривно зв’язана зі звичаями народу. Звичаї народу — це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.
Традиції українського народного виховання сформовані та відшліфовані через безперервне застосування протягом багатьох віків. Це ціла педагогічна система поглядів, ідеалів та засобів батьківсько-материнського, а також суспільного впливу на дітей та молодь.
Народні прикмети
Про весну складено більше прикмет і приказок, ніж про якусь іншу пору року. Сонце починає сильніше пригрівати, течуть рясні весняні води – настає час повені. З-під снігу з’являються перші квіти, починає зеленіти трава, цвітуть дерева. Потім листями покривається ліс, голосно співають перелітні птахи, що прилетіли з далеких країн, – наші весняні та літні гості. Природа поступово оживає, а хлібороб виходить на весняну оранку і засіває ярі хліба.
Приказки про весну
Всі зміни, які відбуваються в природі навесні, знайшли свої відображення в численних приказках:
- Південь віє – старого гріє.
- Весна дихає теплом – пахне від неї добром.
- Навесні зверху тече, а знизу морозить.
- Весна днем красна (тобто не суцільно, а днями).
- Вода з гір потекла – весну принесла.
- Весна відмикає ключі і води.
- Рання весна – велика повінь.
- Від великої весняної води чекай біди.
- Весняні води і цар не зупинить.
- Пізня весна не обдурить.
- Навесні дощ парить, а восени – мочить.
- Навесні хоч річкою проллє – краплі не видно, восени ситом пронесе – хоч відром черпай.
- Якщо навесні бруд, то Господь хлібця дасть.
- Якщо весна дощова і затяжна, то осінь така ж буде (і навпаки).
- Весна холодна – осінь тепла.
- Якщо навесні через дорогу багато канавок розмиє, то буде багато небіжчиків.
Прикмети про весну
У народі примічали, якщо навесні на річках льоду не залишилося, і його не розкидало по берегах, а віднесло течією під час розливу, то рік буде легкий і урожайний. Великий і тривалий розлив річок – до хорошого урожаю. Навіть якщо вода розлилася і затопила луки, і худобі довгий час ніде пастися, селяни не засмучувалися, знаючи, що сіна в цьому році буде більш ніж достатньо.
Взагалі, занадто ранній наступ гроз, коли ще не з’явилися листя на деревах, вважають несприятливою ознакою для очікуваного врожаю.
По поведінці птахів теж судили про весну:
- Галки прилетіли – тепло з собою принесли.
- Чайки прилетіли – скоро лід зійде.
- Перелітні птахи зграями повертаються – до дружної весни.
- Граки після прильоту на гнізда сіли – до врожайного року, на дорогу – до голодному.
- Ранній приліт журавлів – до ранньої весни.
- Як тільки лелек потягне, так і весна розпочнеться.
- Ранній приліт жайворонків і граків – до теплої весни.
- Жайворонок – до тепла, зяблик – до холоднечі.
- Де ластівка ні літає, а по весні знову повертається.
- Ластівка прилетіла – скоро грім загримить.
- Одна ластівка ще весни не робить.
- Однієї ластівці не радій.
- Зозуля з’явилася до того, як дерева покриються листям, – до голодного року.
Прикмети весни по співу птахів:- Зозуля на голому дереві закувала – до морозу.
- Жайворонок заспівав – пора виходити на ріллю.
- Соловей заспівав – вода на спад пішла.
- Соловей починає співати, коли може напитися води з березового листа.
- Соловей в голом лісі співає – врожаю не чекай.
- Ранній крик деркача – до врожайного літа.
- Якщо навесні перепел раніше деркача закричав – хліб буде хороший і кінь сита, а якщо деркач раніше перепела закричав – хліб поганий і кінь худа
- .
Давньоруська назва квітня – березазол, тобто злий для беріз. У давнину в цю пору заготовляли солодкий березовий сік, через що доводилося деревам наносити глибокі рани. У південних областях квітень називали «цвітень» – за часом розпускання перших квіток, а в північних – снігогін, весни води, запали снігу. Ні холодніше березня, ні тепліше травня квiтень не буває.
Основні прикмети квітня:
- Квітень з водою – травень з травою.
- У квітні земля пріє.
- Мокрий квітень – хороша рілля.
- Квітневий дощ воза золота коштує.
- Не ламай печі поки квітень на дворі.
- Квітень за снігу починається, а при зелені закінчується.
- Якщо ніч ясна, то можливі заморозки.
- Птахи гнізда на сонячній стороні в’ють – літо буде холодне.
- Багато павутини – до спекотного літа.
Комментариев нет:
Отправить комментарий