ЕКОЛОГІЧНА СТЕЖИНА

«Зелена аптека – це трави і квіти, що в кошик збирають дорослі і діти».

Мета: розповісти учням про лікарські рослини лісів, їх властивості; вчити бути обережними з незнайомими рослинами і їх плодами; обговорити з учнями, плоди яких рослин можна куштувати; виховувати бережливе ставлення до природи.

Аптека зелена,
Зелена аптека!
Від тебе й від мене
Вона недалеко.
Зелена аптека
Лежить навкруги,
Зелені горби
І зелені луги,
Зелені сади, і ліси, і поля,—
Уся наша рідна, квітуча земля!
Зелена аптека — це трави і квіти,
Що в кошик збирають дорослі і діти.
Зелена аптека, що бачим навкруг,—
Це наш помічник і хороший друг!
Зелену аптеку слід кожному знати:
Крушина, фіалка,
Конвалія, м’ята,
Вільха, деревій, бузина і чорниці,
Черемха і пижмо,
Шипшина й суниці.

— Вам відомо багато рослин, серед них є ті, які називають лікарськими. Вони допомагають людині боротися із хворобами, бо мають лікувальні властивості. Ліс був першою «аптекою», до якої люди з давніх часів йшли по ліки.

Які лікарські рослини вам відомі?

 Б. Вовк «Зелена аптека»

Зелена аптека
Мишко з дідусем мало не щодня бувають у лісі. Дідусь тут як удома. Усе знає. Де треба шукати ягоди. Де ховаються гриби. Добре знається на травах і квітах. Якось сказав дідусь, що ліс — то зелена аптека. І цим дуже здивував Мишка. Зелена аптека? Чому це ліс — аптека? А дідусь усміхнувся та й мовив:
— Почекай, онучку, побачиш чому. Йдуть вони лісом навесні — квітнуть конвалії. Дід і каже:
— Приглянься-но, Михайлику, до цієї квітки. Гарненька. Духмяна. Та ще й цілюща. З неї ліки готують. Для тих, у кого серце хворе. Ідуть лісовою стежкою дідусь з онуком улітку.
— Придивляйся до квіток, до трав, онучку, придивляйся. Бачиш, деревій цвіте, а отам, де метелик, лісові калачики. Великої цілющої сили й ці квіти. Ось на краєчку стежки помітили листя подорожника. Дід зупиняє онука:
— Обережніше ступай, Мишко, та запам’ятай: ця рослина до стежок і доріг тулиться. Тому й зветься подорожником. Непоказний він, а людині справжній друг. Знадобиться зупинити кров, загоїти рану — стане подорожник у пригоді. Бачиш, як багато цілющих трав, квітів у лісі? Тепер розумієш, чому називають ліс зеленою аптекою?

Стоять на галявині сестрички
Золотії очі, білі косички. (Ромашка)

Як припустить теплий дощик,Я згорнусь в зелений кошик.
А коли година гожа,
Я на сонце в небі схожа. (Кульбаба)

Викупана в сонечку

Стоїть собі донечка.

Бджоли сонячний медок

Дістають з її квіток. (Липа)

КАЛИНА

Що за рослина,що вбиває звіра?

Розкажу я вам до діла:

Жовтий сік у цього зілля

І квітки — жовтогарячі,

Має він таку задачу:

Рани людям лікувать

Всі про це повинні знать. (Чистотіл)

Стоїть, коливається,
Головою величається,
А торкнеш — кусається. (Кропива)

Лікує хвороби шлунка, кашель, гоїть рани
Листячко довгасте з жилками-нитками
Можеш ти прикласти до своєї рани.
Вздовж доріг, стежинок я люблю рости,
Скрізь мене побачиш, де крокуєш ти. (Подорожник)

Малина

Грицько Бойко

ЗЕЛЕНА АПТЕКА

Аптека зелена,Зелена аптека!

Від тебе і мене 

Вона недалеко.

Зелена аптека

Лежить навкруги:

Зелені горби

І зелені луги,

Зелені сади

І ліси, і поля,—

Уся наша рідна,

Квітуча земля!

Зелена аптека —

Це трави і квіти,

Що в кошик збирають

Дорослі і діти.

Зелена аптека,

Що бачим навкруг,—

Це наш помічник

І хороший наш друг!

Прудке козенятко Ганяло в футболаІ  ніжку передню Гвіздком накололо.

Не може ступити — Лежить на травіІ  мекає слізно:—  Вся ніжка в крові… Чим рану помазать Як йоду немає? — Аж тут їжачок По лужку шкандибає. Зелена аптека Відома старому: Помив подорожник ,Приклав він малому ;Із хусточки вийшла Чистенька пов'язка... — Спасибі, дідусю!—  Будь ласка, будь ласка! Коли по дорозі Ти будеш іти, Такий подорожник Сам можеш знайти!

У лісі зайча Від лисиці тікало, Влетіло в нору, На підлогу упало. Захекалось, бідне, Лежить і дрижить: — Ой, трусяться лапки! Ой, серце болить! — Зайчиха до нього: — Попий валер'яни, І серце у тебе Боліть перестане. Та й нерви тобі Заспокоїть вона, Ця дуже корисна Трава запашна, Її корінці Восени я копала, Я їх на заплаві Тоді відшукала. І ось у зеленій Аптеці моїй Із тих корінців Є чудовий настій! Ось мавпочки вишень Зелених наїлись,— Животики дуже У них розболілись. Вищать мавпенята, А мавпочка-мати Не знає, як діток Своїх лікувати. Коли тут заходитьСлониха-сусідка:— Я чула, що в тебеЗахворіли дітки.У мене сухіЯгідки є чорниці.Твоїм мавпеняткамВона знадобиться.Чорничним відваромЇх слід напувати,І будуть здоровіТвої мавпенята.А літом у лісіВсією сім'єюЧорниці збирайДля аптеки своєї! Два цуцики наші Купалися в річці, — Весь день провели В прохолодній водичці. Купались, пірнали, Аж доки одному Ноги не звела Під водою судома. — Рятуйте, втопаю! — Почав він скавчати. Та цуцика встигли Якраз врятувати. І тільки судома. Ноги не пуска... — Ромашок давайте! Ведмедик гука. На вогнищі швидко Ромашки зварили, Ромашковим чаєм Його напоїли. І от уже в нього Здорова нога: Зелена аптека І тут помага! Малі поросятка Брудне усе їли,— Ніколи не мили Ні їжі, ні рила. До того  ж, як грались, Брудного кота Хапали зубами В дворі за хвоста. І ось в поросяток Пропав апетит, Їм їжа немила, Несмачний обід. Худенькими стали Брати поросята... І рутою їх Почали лікувати. Тепер поросятка Міцні і здорові. Погляньте, які Апетити чудові! — Хро-хро! —верещать Поросятка-брати, — Не будемо бруду До рота тягти! Ведмедик-товстун У своему ліску За літо з'їдав Десять бочок медку. Та стали в ласунчика Зуби боліть. Реве наш ведмедик, Ночами не спить. Не всидить на місці, Не їсть і не п'є... Тут з дерева дятел Пораду дає: — Сходи до сусіда Топтайла мерщій,— У нього росте На городі шалфій. Щоб зуби боліть Перестали у тебе, Шалфієм щодня Полоскати їх треба. Одужав ведмедик. Для хворих зубів І в себе в городі Шалфій посадив. Не слухалось мами, Не слухалось татка, Тому й застудилось Мале лисенятко. На ковзанці друзі, А хворе —у ліжку. Закутане горло, Закутані ніжки. Голівка гаряча, І коле у груди... Лев-лікар говорить: — Це  в   нього   простуда. Давайте малину І липовий цвіт. Закутайте тепло, Щоб виступив піт. В зеленій аптеці Знайшлися для сина І липовий цвіт, І варення з малини. Тепер позбулось Лисенятко біди І слухає маму І тата завжди. Аптека зелена, Зелена аптека! Від тебе й від мене Вона недалеко. Зелену аптеку Слід кожному знати: Крушина,  фіалка, Конвалія, м'ята, Вільха, деревій,  Бузина, ка'мяниці, Черемха і пижмо, Шипшина й суниці... Зелена аптека — Це трави і  квіти, Що в кошик збирають Дорослі і діти! ====================================== Гра-тренінг на тему: « Рослини – наші зелені друзі» Мета: формувати у вихованців екологічну грамотність; спонукати до безконфліктного співіснування людини в природі на основі гармонізації відносин з нею; ознайомити з розмаїттям рослинного світу рідного краю; Наші пращури слов'яни жили в лісах. Ліс був для них притулком, годувальником, захисником. Вони обожнювали тварини і рослини. Вони ставилися до лісу, дерев як до живої природи, наділяли їх людськими рисами. Себе вони вважали її частинкою. Тому берегли природу, а природа берегла людей. Вона давала чисте повітря, чисту воду, чисту їжу. І серед чистої, здорової природи людина також була сильною і здоровою. Звичайних рослин не існує. Усі трави, як і дерева, кущі та квіти — величезне багатство нашої планети.

Інсценізація вірша «Рослини різні, всі корисні»

Ось дивіться кропива.

З неї користь нам яка?

Руки, ноги лиш кусає

Та дорогу затуляє,

Не дає нам, бач, пройти.

Тут вступилася Мілена:

- Ображать її не треба.

Кропива нам справді друг,

Нас рятує від недуг,

Ще й наварить всім борщу,

Щоб наїлись досхочу.

- Захистили кропиву,

Та я інші от знайду.

От, погляньте, під ногами

Спориші розлогі впали.

Гне своєї, бач, Максим.

Ну хоч як ти не поглянь,

А бур'ян і є бур'ян.

- І не зовсім це бур'ян, —

Тут промовив наш Дем'ян.

- Він курчаток нам годує,

І гусей, і каченят.

Людям нирки він лікує,

В вітамінний входить гай,

Стелить килим під ногами,

Щоб ходили ми із вами.

- А що робить лобода?

З неї користь нам яка? —

Запитала Ніна тихо.

- Не рослина, просто лихо!

Забиває все в городі,

І нащо вона в природі?

- То ж для свинки перша справа!

Щоб вона була рум'яна,

Посічемо лободу

Ще й картоплю молоду.

Жменю каші додамо,

Молочка, трохи водички,

З буряка добавим гички.

Хай смакує наша свинка, —

Пояснила всім Даринка.

- Ну а що, скажіть, оце?

Ось під кущиком росте?

- Це, Степанку, чистотіл,

Отруйна рослина,

В чай ти її не клади!

А помажеш ранку —

Загоїться до ранку.

Все нам Матінка-Земля

З вами для життя дала.

Квіти милують нам око,

Дуб росте собі високо,

Трави стелять килими —

Для худоби корм вони.

Лікарські ростуть рослини.

Все для користі людини.

Ліс повітря очищає,

Втоми, бачте, він не знає.

Ну а ми повинні знати,

Що корисно і кому,

І у лісі, і у лузі,

В полі, і у лісосмузі,

Край дороги, і в городі,

То ж подякуєм природі!

За листок, за насінину,

За зелену бадилину,

Що рятує нам життя.

О. Депетист

А кращих лікарів, ніж трави, на світі немає. Навіть тварини про це знають. Коли собака або кішка захворіють, вони тікають у ліс, там знаходять потрібну травичку, їдять її та незабаром одужують. Люди топчуть ногами деревій, спориш, чистотіл, не замислюючись, що під ногами у нас чарівна аптека.

1-й вихованець.

Лікарських рослин у нас багато —

Всі хвороби можна лікувати.

2-й вихованець.

Кров зупинить подорожник

І загоїть рани нам.

3-й вихованець.

Заспокоїть нерви м'ята,

Що росте побіля хати.

4-й вихованець.

А ромашка запашна

Нам застуду виганя.

5-й вихованець.

Якщо шлунок заболить,

Слід цикорій заварить.

6-й вихованець.

А печіночка турбує,

Тут безсмертник нам смакує.

7-й вихованець.

Бронхи нам алтей лікує,

А чебрець допомагає,

Кашлі геть він виганяє.

8-й вихованець.

А листочки від кульбаби

До салату додамо

Й за обідом подамо.

9-й вихованець.

То ж, смакуйте, їжте, пийте

І ніколи не хворійте.

Здавна українці були чудовими травниками. В усіх регіонах квіти, трави, зілля застосовували як ліки. Народною любов'ю користувались барвінок, мак, мальви, м'ята, полин, чебрець, любисток. Із цими рослинами пов'язані зворушливі українські пісні, повір'я, легенди. Квіти і трави супроводжували українців від колиски і до барвінкового спочинку. Вони звеселяли обійстя, майоріли на рушниках.

11-й вихованець.

Але перш ніж щось зірвати,

Нам рослини треба знати.

Треба знати до ладу,

Щоб не вскочити в біду.

12-й вихованець.

Бо отруйні є рослини,

Їх не можна рвать дитині!

Міцно слід запам'ятати —

Все підряд не можна рвати!

 Нас оточують рослини. Вони милують око, дають продукти харчування, лікують нас. Але поміж них є такі, що можуть людині зашкодити. їх потрібно знати і вміти розрізняти.

13-й вихованець.

В списку перша блекота —

Це рослина не мала.

Виросла вона висока,

Брудно-жовтоока.

Стебло пряме, волохате,

Цвіт на дзвоники скидає,

Фіолетові прожилки має.

Плід — коробочка з насінням,

Кришечку нам відкриває

І зернятка висипає.

Схожі всі вони на мак,

Але зовсім це не так.

14-й вихованець.

Болиголов плямистий

На смітнику росте.

Стебло пряме і борознисте,

Всередині пусте.

То ж стебла не зривайте

І дудок не робіть,

Отрута дуже сильна —

То й голова болить.

Ще й втратите свідомість,

Можливо, в одну мить.

15-й вихованець.

Конвалія травнева,

Красива, запашна,

Але вона отруйна,

Слід знати, дітлашня!

Отруйні всі частини —

І листя, і плоди,

І, навіть, білі квіточки,

Які так любим ми.

16-й вихованець.

Вех отруйний чи цикута

До вологих місць прикута.

Стебло високе, порожнисте.

А квітка — зонтик променистий,

Петрушки запах нагада,

Але не рвіть, бо це біда.

17-й вихованець.

Жимолость звичайна

Росте в саду у нас.

Та ягідки червоні

Не кидайте у квас.

18-й вихованець.

Дрібне, дрібне деревце —

Вовчі ягоди оце.

Ягідки пурпурні,

Але всі отруйні.

19-й вихованець.

Що воно за дивина?

З трави око вигляда.

У зеленому намисті,

Мов ворона сіла в листя.

Придивились — це рослина.

Вороняче око зветься,

Отруїти нас береться.

20-й вихованець.

Нічна красавка, беладонна,

Заквітчалась фіолетово-червоно.

Плід у неї ягідки

Нагадують вишеньки.

Але їсти їх не слід,

Бо отруйний дуже плід.

21-й вихованець.

Подивіться, ось дурман,

Кущ нагадує він нам.

Великі білі квіти

Ховає між листками.

А плід — яйцеподібна

Коробочка з шипами.

22-й вихованець.

На галявині, у лісі

Фіолетові свічки —

Гарні, гарні квіточки.

Це борець чи аконіт —

Він отруйний, знати слід.

23-й вихованець. Травень і червень — час збирання лікарських трав.

24-й вихованець. Заготовляти лікарські рослини на одному і тому самому місці можна не частіше, ніж один раз на три роки.

25-й вихованець. Не слід зривати усі квіти, адже не буде насіння, плодів, а отже, не буде сходів на другий рік.

26-й вихованець. Не зламуйте усі квітучі пагони, залишайте частину для дозрівання.

27-й вихованець. Поки не достигне насіння, не заготовляйте корені та кореневища.

28-й вихованець. Зрізати кору з дерева слід акуратно. А зріз слід замастити садовим варом, фарбою для підлоги, жовтою глиною, щоб деревині не боліло, а рана швидше гоїлася.

29-й вихованець. Лікарські рослини потрібні не тільки вам. То ж майте почуття міри!

30-й вихованець. Не слід зривати незнайомих рослин. Не беріть до рота різні трави та красиві незнайомі ягідки. Будьте уважні.

 Розгадайте кросворд і знайдіть ключове слово.

1. На стрункій високій ніжці,

Біля річки, на лужку,

У хустинці-білосніжці

Стрів я квіточку таку:

Ясним оком жовтуватим

Усміхалася мені.

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала:

Ні! (Ромашка)

2. На сонце трохи схожий,

Красивий та пригожий. (Соняшник)

3. Найперша з квіточок, що зацвітає в лісі. (Пролісок)

4. Має шкір сім,

Витискає сльози всім. (Цибуля)

5. Червона, солодка, пахуча,

Росте в лісі низько —

До землі близько. (Суниця)

6. У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

7. Не вогонь, а обпікає,Та у зелений борщ потрапляє.(Кропива)

 Існувати без рослин людина не може. Ми з'єднані з ними міцним ланцюжком, що не можна розривати. Про здоров'я природи повинні піклуватися і держава, і кожен з нас. Лише здорова природа може дати здоров'я людині. Слід пам'ятати, що кожна рослина корисна.

Будьмо рослинам вірними друзями, дбайливими господарями на планеті.

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі вірним другом.

Не столочу навіть і трави.

Я скажу їй:

- Зеленій, живи!..

=======================================================================================