Мешканці Океанії.

   Океанія – це скупчення островів у центральній і південно-західній частинах Тихого океану. Цей острівний світ утворюють  понад 7 тис. островів. Великі острови розміщуються на заході Океанії. Малі та дрібні, ніби бджолині рої, розсипалися на поверхні відкритого океану. Часто вони розташовуються групами неподалік один від одного, утворюючи архіпелаги. Хоча Океанія і є найбільшим на Землі скупченням островів, проте для суходолу серед вод океану природа відвела скромне місце. Загальна площа усіх островів становить лише 1,3 млн. км2, тоді як водою охоплено велетенські площі.  

Острови розкидані між субтропічними широтами Північної півкулі і помірними широтами Південної півкулі. Вони лежать на перехресті морських шляхів з Азії і Австралії до Америки. В Океанії розрізняють три частини: Меланезія (у перекладі з грецької означає «чорні острови»), Мікронезія («малі острови»), Полінезія («багато островів»).

ОСТРОВИ ТА ЇХ ПОХОДЖЕННЯ. 

Походження, географічне положення і розміри островів Океанії тісно пов’язані з будовою дна Тихого океану. Вони є надводним відображенням підводного океанічного рельєфу, адже острови своїми основами лежать на дні океану.

Материкові острови колись були частинами материка, що від’єдналися від нього внаслідок опускання ділянок суходолу нижче рівня моря. Ці острови розташовані на шельфі. Наприклад, ще кілька десятків тисяч років тому найбільший острів Океанії Нова Гвінея був з’єднаний з Австралією 150-кілометровою перемичкою. Її опускання лише на 30 м призвело до утворення Торресової протоки. Материкове походження мають і острови Нова Зеландія.

Вулканічні острови є надводними вершинами найбільших підводних вулканів, підніжжя яких лежать на великих глибинах (до 5 км). Ці острови невеликі, скелясті, увінчані конусами згаслих або діючих вулканів. Вони розташовані здебільшого групами. Наприклад, Гавайські острови – це 24 острова, що розтяглися на 2 500 км. Вони цілком утворені потужними виливами лави підводних і наземних вивержень вулканів мільйони років тому. Найбільший з островів – Гаваї – сформований згаслими і діючими вулканами. Серед них і найвища вершина в Полінезії – вулкан Мауна-Кеа (4 210 м).

Коралові острови  утворені морськими організмами –  кораловими поліпами, що живуть всередині вапнякових скелетів. Поліпи дуже вибагливі до середовища існування: живуть тільки у теплих водах (не нижче + 20 0С) на невеликій глибині (30 – 50 м), де достатньо кисню і світла. Прикріплюючись до дна, вони живляться планктоном та ростуть вгору і вшир. 

Скупчення коралових скелетів утворюють рифи – витягнуті у довжину смуги або атоли – невеликі острови кільцеподібної форми. 

Фундаментом для коралів зазвичай слугує вершина підводного вулкана. Тому багато вулканічних островів оточені кораловими рифами. Усі коралові споруди здіймаються над водою лише на кілька метрів. Тому коралові острови низькі. Вони рідко підносяться вище 5 м над рівнем океану і ледь помітні серед водних просторів. Ось чому легенди розповідають, що жителі Океанії «вивудили» свої  острови з океанічного дна.

 

Мал. Кораловий острів в Океанії

 

ПРИРОДНІ УМОВИ. Географічне положення Океанії серед величезного водного простору, малі розміри островів та віддаленість від материків зумовили надзвичайну своєрідність їх природи. Кажуть, Океанія – це володіння океану. І справді, рельєф, клімат, рослинність і тваринний світ несуть на собі відбитки океанічного впливу.

Рельєф вулканічних островів гористий, коралових – низовинний. На великих материкових островах гори поєднуються з рівнинами.

Клімат теплий і м’який, оскільки більшість островів лежать в екваторіальних і тропічних широтах, в помірні заходить тільки Нова Зеландія. Температури повітря високі (+ 250). Проте спеку пом’якшують вологі вітри з океану. Вони ж обумовлюють рясні дощі, тому кількість опадів велика – понад 4 000 мм за рік. На навітряних схилах високих вулканів Гавайських островів знаходиться наймокріше місце на Землі: там випадає 12 500 мм опадів за рік. Натомість на підвітряних схилах опадів буває дуже мало (200 мм). В Океанії зароджуються тропічні циклони, які в Північній півкулі називають тайфунами, а в Південній – ураганами. Найбільше їх буває в південно-західній частині Тихого океану. Вони призводять до великих руйнувань. Проте загалом, незважаючи на ці небезпечні стихійні явища, на островах ніколи не буває ні холодно, ні жарко. Тому клімат Океанії вважають самим комфортним на Землі.

Рослинність островів різноманітна. Через різницю у зволоженні (або багато, або мало опадів) поширені як вічнозелені вологі ліси, так і сухі савани. У лісах ростуть кокосова і сагова пальми, динне і хлібне дерева, фікуси, орхідеї. Серед дикорослих рослин багато корисних – дерев з цінною деревиною (залізне та сандалове); рослин з соковитими плодами (папайя, манго, банани); рослин, що дають прянощі (імбир, мускатний горіх, перець). Проте перше місце, без сумніву, належить кокосовій пальмі.

Коралові острови з бідними грунтами, що залягають тонким шаром на коралових вапняках, мають бідну травянисту рослинність. Їх окрасою є тільки гаї кокосових пальм. Цікаво, що вулканічні і коралові острови заселялися рослинами за допомогою вітру, течій і навіть птахів, які переносили їх пилок, насіння, горіхи.

В Океанії багато ендеміків – видів рослин і тварин, які ніде більше не зустрічаються. Так, тільки в Новій Зеландії ростуть деревовидні папороті та капустяне дерево. Нині на островах природні ліси майже зведені. На їх місці розкинулися плантації сільськогосподарських культур.

Тваринний світ островів бідний. Серед наземних тварин майже немає ссавців (крім мишей і щурів). Зате багато птахів – райських, голубів, папуг, смітних курей. Відсутність хижаків привела до появи птахів без крил – кагу і ківі.

 У недалекому минулому в Новій Зеландії водилися гігантські (заввишки 4 м) безкрилі птахи моа, яйця яких важили 7 кг!

 На островах відсутні й отруйні змії. Є плазуни – гекони, ігуани, ящірки, гатерії. 

У водах, що омивають рифи і острови, живуть летючі риби, акули, морські черепахи і змії. 

У поширенні тварин велику роль відіграла людина. Завезені нею собаки, кішки, свині сильно розплодилися і згодом здичавіли.

Цікава географія

Хліб Океанії

У перекладі з португальської кокос означає мавпа. Свою назву кокосова пальма отримала від матросів Васко да Гами. Її плід – горіх, вкритий волокнистою оболонкою, нагадував їм мавпячу морду. Цю корисну рослину справедливо називають королевою пальм, хлібом Океанії. Стовбур пальми вважається першокласним будівельним матеріалом. Із гігантського семиметрового листя роблять покрівлі і віники, плетуть канати і шляпи. З квітів отримують пальмовий цукор і пальмове вино. Проте всі ці пальмові блага не можуть зрівнятися з плодами. 8-кілограмовий молодий горіх вміщує півлітра кокосового молока – маслянистої рідини, що добре тамує спрагу. Дозрілий горіх має замість молока білу м’якоть – копру. Подрібненою копрою – кокосовою стружкою – посипають різні солодощі. З неї виготовляють чудову кокосову олію. В сучасну добу з олії навчилися виготовляти автопаливо – з’явилися автобуси і таксі з „кокосовими моторами”.

 

ЗАСЕЛЕННЯ ОКЕАНІЇ І ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ. Люди заселили острови Тихого океану багато тисячоліть тому. Проте науковці остаточно не з’ясували, якими шляхами це відбувалося. Більшість вважає, що острови заселили вихідці з Південно-Східної Азії. Проте є й інші думки. Зокрема норвезький дослідник-мандрівник Тур Хейєрдал припускає, що перші люди прибули в Океанію з Південної Америки. Щоб довести вірогідність свого припущення Т. Хейєрдал у 1947 р. здійснив плавання на дерев’яному плоту «Кон-Тікі» від тихоокеанського узбережжя Південної Америки до островів Полінезії. Отже, в давнину люди, які були вправними мореплавцями, справді могли перетинати океан на папірусних човнах, використовуючи океанічні течії.

 

Мал. Поселення на Таїті

 

Нині в Океанії проживає приблизно 10 млн осіб. Серед них є корінні мешканці, прийшле та змішане населення. Корінне населення, наприклад, Нової Гвінеї і прилеглих островів – папуаси, які належать до австралоїдної раси. На інших островах населення належить до особливої полінезійської групи, яка займає проміжне положення між основними расами. В Океанії проживає й багато нащадків переселенців з Європи.

Свої незалежні держави народи Океанії створили недавно. Тривалий час острови були колоніями – володіннями інших країн. Деякі з них і нині залишаються заморськими територіями Франції, США, Нової Зеландії та ін.                                                                                                                                                                                                                                                            

                                                                                                                                                                                                                                                                                         

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 3 офіційні мови  Нової Зеландії.

 (маорі, англійська, мова жестів)

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

                                                                                                                                

            

Населення займається здебільшого сільським господарством. Особливо  розвинуте тропічне землеробство: вирощування кокосових пальм, бананів, ананасів, цукрової тростини. З ним пов’язана промисловість, що виробляє кокосову олію і цукор, консервує фрукти і соки та ін. Лише на деяких островах видобувають руди кольорових металів, кам’яне вугілля, фосфорити. Велике значення в господарстві країн має міжнародний туризм. Життя і побут острів’ян традиційно пов’язані з промислом в океані – виловом риби, черепах, трепангів, китів.

 

Мал. Життя мешканців островів Океанії не зазнало суттєвих змін впродовж останніх століть

 

КРАЇНИ ОКЕАНІЇ. Нову Зеландію називають державою на краю світу. Вона розташована на двох великих островах (Північному і Південному) та низці малих. Країна має різноманітну природу – вкриті льодовиками вершини гір і піщані пляжі, буйні тропічні ліси і зелені луки, вулкани і гейзери. Корінні мешканці – маорі – складають незначну частку населення. Більшість – це нащадки європейських переселенців, в основному англійців. Понад сто років тому Нова Зеландія була колонією Великої Британії. Нині це незалежна держава. Населення розводить велику рогату худобу і овець, вирощує пшеницю, кукурудзу, ячмінь, боби, яблука і виноград. Нова Зеландія є провідним світовим постачальником фруктів ківі. У прибережних водах новозеландці ведуть промисел риби і молюсків. Розвинута харчова промисловість, що переробляє молоко, м'ясо, зерно, рибу. Є також виробництво тканин, алюмінію і пластмаси. Великі доходи господарству країни дає туризм. Тому мальовничі пейзажі, що приваблюють туристів з усього світу, називають основним багатством Нової Зеландії.