Історія виникнення Червоної книги України

 

Історія виникнення Червоної книги України

Перша Червона книга, присвячена українській флорі та фауні, була видана у 1980 році під назвою «Червона Книга Української РСР». Перше видання  Червоної книги України (1980 р.) містило опис 85 видів (підвидів) тварин:  29 — ссавців, 28 — птахів, 6 — плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах і 151  вид вищих рослин. Після набуття Україною незалежності у видавництві «Українська  енциклопедія» було випущене друге видання Червоної книги України:  в 1994 році — том «Тваринний світ» (наклад — 2400 примірників),  в 1996 році — том «Рослинний світ» (наклад — 5000 примірників).  З огляду на малий наклад ці два видання відразу стали раритетами.  Друге видання нараховувало 382 види тваринного та 541 вид рослинного  світу. У 2009 р. вийшло третє видання Червоної книги України. До нього занесено  542 види тварин: гідроїдні поліпи (2 види), круглі (2) та кільчасті (9) черви,  ракоподібні (31),павукоподібні (2) та багатоніжки (3), ногохвістки (2),  комахи (226), молюски (20), круглороті (2) та риби (69), земноводні (8),  плазуни (11), птахи (87), ссавці (68). Кількість видів тварин у третьому порівняно з другим виданням  збільшилась на 160 видів, а у другому порівняно з першим — на 297 видів.  Таким чином, з урахуванням приблизно однакових проміжків часу між  виданнями Червоної книги України, спостерігається певне уповільнення  темпів зменшення втрати різноманіття окремих таксономічних груп  фауни України. Разом з тим, викликає занепокоєння суттєве збільшення у  Червоній книзі України кількості видів риб та ссавців. До третього видання «Червона книга України» (рослинний світ) занесено  826 видів рослин і грибів: судинні рослини (611), мохоподібні (46),  водорості (60), лишайники(52), гриби (57).  Кількість видів рослин у третьому порівняно з другим виданням  збільшилась на 285 видів, а у другому порівняно з першим — на 390 видів.  Таким чином, з урахуванням приблизно однакових проміжків часу між  виданнями Червоної книги України, спостерігається певне уповільнення  темпів зменшення втрати різноманіття видів рослин і грибів України.