Як фарбами передати веселковий настрій



Мета: формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати кольори; розвивати дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості; виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу; забезпечувати доброзичливу атмосферу.

Слухання казки про веселку

Улітку поїхали фарби на дачу. Кожна фарба влаштувалася під своєю кольоровою парасолькою: Червона — під червоною, Жовта — під жовтою... Сидять, відпочивають. Літня погода мінлива: тільки світило сонечко, аж раптом набігли хмарки. Впали перші краплі на парасольки, а потім задощило так, що в лічені хвилини вода затопила галявину, на якій розташувалися фарби

.Побігли з-під парасольок кольорові струмочки. Вони зустрічалися один з одним, змішувалися, бігли далі. Але ось хмари пішли, виглянуло сонечко, засяяло небо веселкою. Чудова картина утворилася: на небі веселка сяє, а по землі райдужний струмок дзюрчить.

— Чи сподобалася вам казка?

— Який настрій вона викликає?

— Як утворилася веселка?

— А чи замислювалися ви, звідки насправді береться веселка?

Веселка — незвичайне природне явище. Незважаючи на те, що

нам досить часто доводиться спостерігати за нею, ми не можемо не дивуватися її красі. Вона проявляється в той момент, коли хмара йде, а замість неї починає світити сонце. Виникає таке відчуття, наче дощ іде «зі сторони». У цей момент сонячні промені падають на хмару з дощем, а коли вони проходять крізь краплі, то змінюють колір. Насправді кожен промінчик зовсім не схожий на інший, а його колір зовсім і не білий, як багато хто вважає. Ба, у них різна довжина, що відрізняється своїм «забарвленням». Це і пояснює, чому ми бачимо різнобарвну веселку.

Виявляється, що веселка може бути і яскравою, і блідою. Уся справа в розмірах дощових крапель. Коли краплі великого розміру, то і колір насичений. Якщо вони дрібні, веселку погано видно. Раніше людина не розуміла, звідки вона береться. Зате ніхто не міг бути байдужим, коли бачив таке явище. У давнину слов’яни вміли вгадувати погоду за веселкою. Наприклад, якщо з’являлася низька і широка веселка, то це свідчило про майбутню негоду. А при вузькій і високій веселці можна було прогнозувати гарну погоду.

В Англії, коли бачили веселку, загадували бажання, бо вірили, що воно здійсниться. А в Ірландії й тепер переконані, що там, куди показує веселка, лежить скарб. Але, насправді, дорослі люди розуміють, що опинитися в такому місці просто неможливо.

Гра «Відправ у своє королівство»

На столі — кружечки різних кольорів, на дошці — «Холодне» і «Тепле» королівства. Діти беруть кольоровий кружечок і «відправляють» (прикріплюючи на дошці) у потрібне королівство зі словами: «Синій колір живе в Холодному королівстві, тому що...» і т. ін

— Чи хочете ви намалювати картину з нашої казки?

· Робота в парах

Педагог пропонує дітям розглянути і назвати всі кольори веселки. Діти самостійно домовляються, хто малюватиме веселку на небі, хто — різнобарвний струмочок. Потім дві роботи можна з’єднати й отримати загальну картину.

— Гарний настрій — це перший крок до успіху

— Зазвичай, усім хочеться, щоб кожен день минав весело, цікаво, щасливо. Що потрібно для цього? Напевно, щоб ніхто не зіпсував настрою, тобто не образив, не обізвав, не повідомив поганих новин. Ми легко помічаємо, який настрій у тих, хто поруч із нами, бачимо його на обличчі, у поведінці, вчинках, під час розмови.

Гра «Покажи настрій"

Злякайтесь, як:

□ зайчик, який побачив вовка;

□ дитина, яка загубилась.

Зрадійте, як:

□ цуценятко, яке побачило маму;

□ два товариші після розлуки.

Насуптесь, як:

□ дощова хмарка;

□ учень, якого образили.

Розсердьтеся, як:

□ дитина, в якої забрали іграшку;

□ розбишака, який бешкетує.

— Нас оточують різні речі, предмети. Із-поміж поданих предметів виберіть ті, що зможуть поліпшити ваш настрій.

(На дошці прикріплено зображення різних предметів: тарілки, телевізора, книжки, велосипеда, стільця, м’яча, альбому, іграшки, шафи, зошита, морозива, стола, торта, крейди, цукерки тощо.)

— Отже, на наш настрій впливають і деякі предмети, що можуть поліпшувати або погіршувати його.

· Гра «Стонога»

Чим більше дітей, тим краще. Ця гра стане в пригоді для будь- якого віку. Навіть дорослі можуть узяти в ній участь. Грають під енергійну музику. Учитель — ведучий. Він стає попереду. Діти шикуються одне за одним, тримаючись за талію,— позаду. «Стонога» повинна долати різні перешкоди, бігти, йти, присівши, навпочіпки за сигналом ведучого.

— Чи поліпшився ваш настрій?

3. Групове заняття

· Гра «Квач, або Малюємо веселковий настрій»

— У Райдужному царстві — свято. Фарби переїхали в новий будинок. Раніше вони жили в тісній коробочці, а тепер у них є великий багатоповерховий палац. Перед будинком є великий чистий майданчик. Вони спустилися вниз і почали грати у «квача». Гра полягала в тому, що кожна фарба намагалася залишити на майданчику якомога більше цяток. Фарби весело стрибали, залишаючи кольорові цятки на ділянці біля будинку, а потім піднялися у свої кімнати, милувалися зверху різнобарвною веселковою галявинкою. А ви, мої друзі, хотіли б подивитися, яким став майданчик біля будинку?

Пропоную вам пограти в гру, якою так захопилися фарби.

Діти об’єднуються в групи. Групам дають чисті аркуші паперу.

Кожна дитина вибирає колір і, використовуючи прийом «притискання», грає у «квача». Педагог домовляється з дітьми про те, що одне одного не можна перефарбовувати. Грають під музичний супровід. Гра завершується тоді, коли на аркуші паперу не залишиться вільного місця.

Під час виконання роботи слід звернути увагу на ритмічність дій.

Потрібно запропонувати дітям помилуватися картиною. Знайти найактивнішого гравця (чиїх цяток більше). Діти можуть пограти в цю гру з батьками.