Вишиванка
Виши́ва́нка — новітня назва народної української сорочки, прикрашеної орнаментованою вишивкою. Важлива складова українського національного вбрання. Поділяється на жіночі й чоловічі сорочки.
ВИШИВАНКА – національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь-зв’язок, що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію. За формою – це біла вишита сорочка, виготовлена з лляного чи конопляного полотна домашньої роботи.
Вона – символ здоров’я і краси, щасливої долі і родинної пам’яті, любові і вірності. Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається: батькові чи братові, нареченому чи другові, парубку чи одруженому – кожному вручалась вишита сорочка з візерунком відповідної символіки.
Характерно і показово: символіка новітніх українських вишиванок у своїх образах збігається з орнаментами давніх трипільських часів. В цьому – спадкоємність наших культурних виявів.
Вишиванка – це й оберіг людини від лихого ока та злих духів.
Для українця вишиванка – не просто одяг.
Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе.
Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе.
Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу.
Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код. В Україні вишивати вміли у всіх регіонах.
______________________________________________
Дуже цікаво !
ОтветитьУдалить