Рейд  бережливих.

 Давайте заглянемо у ранець , дітвора,

 бо портфель, усім відомо, це ж обличчя школяра.

А що в портфелі?

Костецький Анатолій

1

Що таке надворі сталось?

Що за крики? Що за галас?

— Бий! Дава-ай!

— Гати, мазило!

— Ти куди?!

— Суддю — на мило!..

Зрозуміло:

там — футбол,

і комусь забили гол...

Два портфелі, як і слід,

штанги замінили.

На воротах — мій сусід,

воротар умілий.

Знов — прохід!

Ось-ось заб'є!

Штанга!

Ех, невдало...

І з портфеля все

як є

геть повипадало!

Нумо, глянемо,

що в ньому,

поки йде завзята гра,

бо ж портфель,

усім відомо,—

є

ОБЛИЧЧЯМ ШКОЛЯРА!..

2

Ось — книжки.

Та що це з ними?!

Чом вони у плямах синіх,

пошматовані, брудні?

Страшно глянути на них!

Подивіться на сторінку —

не сторінка,

а "картинка",

помальована така!

А обкладинки —

ну й горе! —

ніби побували вчора

в людожерових руках!

Ще й написано,

послухай:

"ХТО ЗАЧЕПИТЬ —

ДАМ У ВУХО!"

Тільки підпису —

нема...

Ні, ось нижче:

"Я, КУЧМА!.."

З

Ось якийсь папір

в лінійку,

а на нім —

товстенна двійка.

Що ж воно?

Пробачить прошу!

Виявляється,

Це — зошит.

Але дивний він такий,

мов іде у ньому

бій!..

Буква з буквою

зчепились —

аж гуде навкруг земля :

і штовхаються щосили,

і вилазять на поля!

В — волає,

Г — горлає,

Л — на дві ноги кульгає,

О — як бублик,

П — як пилка!..

Що не слово — то помилка,

а буває —

навіть дві!..

Аж гуде у голові...

Ось, наприклад,

прочитайте:

"МОШЕНІСТОМ РОБЕТЬ ТАТО..."

Ні!

Читать не варто більше!

Адже далі —

буде гірше...

4

Ось — щоденник.

Що за диво?

Та невже —

Кучми Юрка?!.

І впізнати неможливо —

чистота у нім така.

Розгортаємо сторінку.

Гляньте:

чиста, мов сльоза.

Де поділися оцінки?

Їх, напевне, кіт злизав...

Ну, звичайно!

Придивіться:

онде слід від одиниці,

нижче —

двійку стерто вправно...

Ну, нарешті, я узнав,

чом і чистим, і охайним

у Кучми

щоденник став!..

5

Ось —

дрібніші речі далі:

ручка й гумка у пеналі,

два обдертих олівці

та чотири камінці.

А навіщо камінці?

Щоб ганяти горобців

чи жбурляти

нишком-тишком

у якусь

бездомну кішку.

Ну а це...

Невже — шкарпетка?!

Так, звичайно,

це вона!

А чому вона

в портфелі —

те Юрко і сам

не зна...

6

Ось який портфель

незвичний

у знайомого мого.

Отаке його обличчя —

і не бачити б його!

Що ж, гадаю,

всім вам ясно,

інших слів тепер

нема:

НЕЧЕПУРА ТА ЛЕДАЩО —

ось він хто,

ЮРКО КУЧМА!

Вправа «Маленькі письменники» (5 хв) — 

Закінчіть рядочок вірша. 

 Я — школяр, 

Розумний хлопчик, 

Вивчив вже... («Буквар») 

І рахую в стовпчик

.  Андрійко наш уже школярик: 

Іде з портфеликом в руці, 

А в ньому зошит й... (букварик), 

Пенал, і ручки, й олівці. 

— Ой, Степане, ой, Миколо, 

Куди ти спішиш так скоро? — 

Нема часу на розмову — 

Поспішаю в рідну... (школу). 

 Тридцять три маленькі гноми

 Цей будинок населяють —

 Прочитати кожне слово 

Нам вони допомагають!

Придивіться до них ближче:

 Ось казки, а далі — вірші. 

Хто ж такий отой казкар?

 Це — улюблений... (Буквар).

 Вправа «Створення образу сучасного школяра» 

Діти за допомогою набору слів складають образ сучасного школяра. Слова: школа, велосипед, олівці, розумний, школяр, вихований, ранець, кубики, автомобіль, зошити, комп’ютер, планшет, доброзичливий.

  Творча робота «Складання загадок про олівець,

 ручку чи зошит» 

 В пластмасовому корпусі 

Я стержень бережу. 

Всім людям допоможу, 

Думки їх запишу. (Ручка.) 

 Я худенький і довгенький, 

В дерев’яній одежині.

 Слід залишу на папері —

 В зошиті, картині. (Олівець.) 

 Одяг маю літній, зимній, 

Простий чи барвистий. 

Хоч і хлопчик я, 

та одяг в мене рясний, 

Густий, пишний. (Зошит.)

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++