Звідки береться веселка?
"Навіть після самого сильного дощу, завжди виходить веселка!" Всі ми знаємо, веселка - це не просто гарне видовище, а й велика радість, вона піднімає настрій та змушує посміхатися.
Веселка з найдавніших часів привертала пильну увагу людини. У Біблії вона фігурує в якості знамення, даного Богом на знак прощення і примирення з людьми. Англійський філософ і натураліст Роджер Бекон (близько 1214-1292) ретельно розглянув явище веселки у головному своєму творі «Велика праця». Він вважав, що кольори веселки являють собою суб'єктивне явище, викликане вологістю очей.
Першу теорію веселки дав у 1637 році французький філософ і математик Рене Декарт (1596-1650). Більш точну теорію розробив у 1836 році англійський астроном Джордж Ері (1801-1892).
Веселка виникає через те, що сонячне світло відчуває переломлення в крапельках води дощу або туману, які ширяють в атмосфері. Ці крапельки по-різному відхиляють світло різних кольорів (показник заломлення води для більш довгохвильового (червоного) світла менше, ніж для короткохвильового (фіолетового).
Для спостерігача на землі веселка зазвичай виглядає як дуга, частина окружності, і чим вище точка зору спостерігача - тим веселка повніше (з гори або літака можна побачити і повну окружність). Центр дуги веселки знаходиться у напрямку прямої, що проходить через сонячний диск і око спостерігача, тобто в точці, протилежної Сонцю. Дуга веселки являє собою частину кола, описаного навколо цієї точки радіусом у 42 градуси.
Послідовність кольорів у веселці така ж, як у сонячному спектрі, причому зазвичай по зовнішньому краю розташовується червоний колір, по внутрішньому - фіолетовий. З боку внутрішнього краю іноді буває видно вторинні колірні дуги, що примикають до головної райдуги. Видима частина дуги визначається положенням сонця: коли воно на горизонті, веселка має вид півкола, з підвищенням Сонця видима частина дуги зменшується, і при висоті Сонця у 43 градуси веселка зникає.
Явище, подібне до веселки, можна побачити в бризках фонтанів, водоспадів. Можлива поява місячної веселки та веселки від штучних джерел світла. Нерідко спостерігається друга веселка з кутовим радіусом близько 52 градусів і зворотним розташуванням кольорів
СЛАЙД № 3
Запам’ятовуємо кольори веселки
СЛАЙД № 5
ВЕСЕЛКОВА ЛІЧИЛКА В лузі дощик із квіток кольоровий сплів вінок. У долину, аж до річки, простяглись барвисті стрічки. Ось червона, перша стрічка, — колір стиглої сунички. Друга — наче мандаринки, що оранжеві в них спинки. Третя — жовта, наче сонце зазирає у віконце. А четверта — то зелена, як листок берізки, клена. П’ять — блакитна, барвінкова, наче квіточка святкова. Шоста — синя, як ті сливи, що дощі вмивали й зливи. Сьома — вкрили ліс та балки фіолетові фіалки. Із семи стрічок веселих утворилася веселка, і щоб знати кольори, ти лічилку повтори. (Л. Вознюк)
СЛАЙД № 6
ЗАГАДКИ ПРО ВЕСЕЛКУ В небо дощиком занесло Різнобарвне перевесло. (Веселка) * * * Тільки дощик прошумів За лужком, за лісом, Хтось у небі рушничок Вишитий повісив. Хто вгадає з діточок, Що воно за рушничок? (Веселка) * * * Шовком вишитий рушник Після дощику у небі Висів-висів та і зник. Що воно — вгадати треба! (Веселка)
СЛАЙД № 7
Легенди про веселку Є легенда, що веселка — це шлях до неба, велетенський міст, по якому сходять на землю янголи. Про це свідчить і її друга назва "райдуга" — райська дуга. За біблійною легендою, веселка — це знак угоди між Богом та людьми. Після потопу Бог пообіцяв праведному Ною, який урятувався з родиною, що більше ніколи не насилатиме на землю такої страшної нищівної зливи. На згадку про це Він створив веселку. У багатьох слов'янських народів є легенда про те, що веселка — це пояс Пресвятої Богородиці, який вона ткала від самого народження Христа. Після розп'яття Христос зійшов до пекла, щоб вивести звідти всіх праведників. Але в пеклі залишилося ще дуже багато грішних людей. Тоді Діва Марія пожаліла їх і випросила у свого Сина дозвіл вивести звідти стільки людей, скільки зможе сховатися під її одягом. Вона розгорнула свій пояс і вивела всіх, хто ще залишався в пеклі. І тепер Богородиця продовжує ткати на небі свій пояс, щоб у день Другого пришестя Христа врятувати ще більше грішних душ.
СЛАЙД № 8
СКІЛЬКИ ВЕСЕЛОК ВИ БАЧИТЕ НА МАЛЮНКАХ?
СЛАЙД № 9
КАЗКА «ЧОМУ У ВЕСЕЛКИ 7 КОЛЬОРІВ ?» Було це у сиву давнину. Жила колись у селі бідна дівчина-сирота. Маленькою ходила найматися до людей. То гуси пасла, то городину прополювала. А коли підросла, найнялася працювати до пана. Пан був злий, жорстокий і підступний. Настав час і надумав він видавати заміж свою дочку. Треба було посаг готувати. Позвав пан бідну сирітку і наказав напрясти за сім днів сім сувоїв полотна. А якщо вона це не зробить, то буде покарана. Дівчина змалку трудилася, тож вміла все. Кожного дня вона ткала по сувоєві полотна. А під вечір ходила на луг і збирала квіти, трави, кору. З того вона робила фарби. Кожен сувій фарбувала іншим кольором. Потім пішла до річки, випрала сувої і розіслала сушити. Дівчина була така стомлена, що сіла на березі і міцно заснула. А в цей час налетів шалений вітер і здув полотно у річку. Прокинулася дівчина, а сувоїв нема. Гроза закінчилася, дощ затих. З-за хмар виглянуло сонечко, а в його промінцях виблискували кольори сувоїв, які пряла дівчина. За те, що дівчина не виконала завдання, пан її жорстоко покарав. Та з того часу після дощу часто на небі з’являється веселка із семи кольорів. Вона й досі нагадує про бідну дівчину.
СЛАЙД № 10
ПРОМЕНІ СОНЦЯ, ПРОХОДЯЧИ КРІЗЬ КРАПЛІ ДОЩУ, ПРЯМО В ПОВІТРІ УТВОРЮЮТЬ ВЕСЕЛКУ
Комментариев нет:
Отправить комментарий